Кожна мить життя – безцінна!

Всеукраїнська громадська організація «Українська ліга сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги» усвідомлює, що в Україні проблема паліативної допомоги стоїть дуже гостро. Щороку в нашій державі помирає 700 тисяч українців, 500 тисяч із них потребують опіки та допомоги в кінці свого земного життя. Це не лише онкохворі та літні люди, це хворі на СНІД, серед яких багато молоді; хворі на цукровий діабет, туберкульоз. Однак у нашій країні дуже мало надають уваги цій проблемі: катастрофічно не вистачає спеціалізованих медичних закладів  – в Україні діє приблизно 12 стаціонарних хоспісів та два десятки паліативних відділень при лікарнях. Ці медичні заклади потерпають від злиденного фінансування, не вистачає персоналу. Наш медичний персонал не має належної фахової та психологічної підготовки у роботі з паліативними хворими. В Україні ще не розвинене волонтерство, яке вже давно стало нормою у цивілізованому світі.

Інша важлива проблема, із якою щодня стикається сфера паліативної допомоги, – нестача знеболюючих, занадто ускладнена процедура призначення опіоїдних анальгетиків, необгрунтоване обмеження дози та кількості знеболювальних препаратів для хворого. Медики ж несуть сувору відповідальність за порушення законодавства у сфері використання знеболюючих препаратів. Україна — єдина країна в Європі, де для знеболення досі використовують тільки ін’єкційний морфін, а це зайві больові відчуття для хворих. У цивілізованому світі вже давно використовують для знеболення пластирі та таблетки, сиропи – ці сучасні методи знеболювання українцям не доступні. Окрім того,  добова доза ін’єкції знеболення у нашій державі обмежена, притому що сила болю — індивідуальна для кожного.

«Українська ліга сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги прагне змінити цю ситуацію». Ми повинні розробити державну програму, змінити зарегульоване законодавство щодо надання знеболювальних препаратів.

Ми маємо намір змінити ситуацію. Адже усвідомлюємо і керуємося головним принципом: повага до гідності людини є її беззаперечним правом. І ми маємо зробити все, щоб це право в Україні поважали.