Майже 60% медпрацівників не хочуть працювати з невиліковно хворими

 Лише  20% медиків вважають, що володіють знаннями з паліативної та хоспісної допомоги, а близько 60% не хочуть працювати з паліативними хворими – такі результати досліджень НМАПО ім..Шупика були озвучені під час засідання Правління ГО «Українська ліга розвитку паліативної та хоспісної допомоги» (далі – Ліга) за участі представників регіональних осередків.

259685

«Згідно з анкетуванням, частково певними знаннями з паліативної допомоги володіють 56% опитаних медпрацівників, не володіють  – 24% і лише 20% вважають, що володіють знаннями з паліативної та хоспісної допомоги», – зазначив заступник голови правління Ліги Анатолій Царенко. Оптимізму  додає той факт, що 86% медпрацівників вважають, що їм потрібні знання з паліативної та хоспісної допомоги.

Під час засідання, яке було присвячене проблемі кадрового дефіциту, наголосили, що  ВООЗ наразі розширює визначення паліативної допомоги і може збільшити обмежений прогноз тривалості життя до 2  років. Це чітко свідчить про те, що сімейні лікарі  більше уваги приділятимуть паліативним хворим.

На сьогодні без відповіді лишається питання: хто повинен визначати статус паліативного хворого і яким документом? «Згідно з 41-м наказом МОЗ, це повинен робити лікуючий лікар. Але сімейний лікар навряд чи візьме на себе відповідальність сказати що звичайне лікування закінчено, а переходимо до паліативного лікування. Мають бути якісь комісії, до складу яких повинні входити члени комітетів з етики. Тому кожен лікар повинен мати знання про паліативну допомогу. А це потребує значного розширення системи підготовки наших кадрів», – наголосив Царенко.

Особливий акцент під час наради учасники зробили на питанні перепрофілювання медзакладів. Фахівці побоюються, що частина лікарень буде перепрофільована під хоспіси та паліативні відділення без належного переоснащення.

«Там палати на 6 людей, там обдерті стіни і мокрі стелі. Для нас важливо,  аби в регіонах не вивіски поміняли на приміщеннях,  головне – не допустити дискредитації щодо перепрофілювання медзакладів», – зазначив заступник голови Ліги.  Він закликав представників з регіонів контролювати ці процеси та вчасно реагувати на можливі порушення. Адже поки не буде стандарту паліативної допомоги, стандарту утримання паліативного хворого, не можна говорити про побудову дієвої системи.

Члени Ліги наполягають на терміновому впровадженні знань про паліативну допомогу серед медиків всіх рівнів:

Базовий рівень  – для всіх медпрацівників і особливо для лікарів первинки;

Середній рівень – для підвищення кваліфікації медпрацівників різних спеціальностей, які часто надають паліативну допомогу (кардіологи, травматологи, онкологи, хірурги та ін);

Вищий спеціалізований рівень – для лікарів та середніх медпрацівників, які отримують спеціалізацію з паліативної та хоспісної допомоги.

Регіональним осередкам Ліги дано доручення вивчити ситуацію з викладанням відповідних дисциплін в медзакладах 3-4 рівнів акредитації.

Крім того, більше уваги пропонується приділяти мультидисциплінарним  підходам та поєднувати медичні і соціальні послуги, щоб хворий міг вести максимально активний спосіб життя до самої смерті. Тож роль сімейного лікаря у наданні допомоги паліативному пацієнту суттєво збільшується. До речі, попри те, що Мінсоцполітики затвердив стандарт паліативного догляду, соціальні працівники  неохоче погоджуються працювати з паліативними хворими.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>