Біль не триває вічно, – Арнальдо Панграцці

Зустріч всесвітньовідомого професора  Міжнародного Богословського Інституту Camillianum Арнальдо Панґрацці  зі священиками різних конфесій, лікарями, психологами стала непересічною подією, адже продемонструвала велику кількість спільних питань, які об’єднують різні церкви у служінні людям.27544920_698446073877104_6120755361930628483_n

Під  час лекції представникам церков з усіх областей України розповіли як церква може допомогти людині вийти зі стану горювання:

  • супровід священиком військовослужбовців на війні;
  • супровід хворих різної важкості  в лікарнях;
  • супровід в родинах тих, хто повернувся з війни, і тих, хто втратив близьких на війні чи через невиліковну хворобу.

Як зазначив Арнальдо Панграцці, військовий конфлікт в Україні має серйозні наслідки і для суспільства, і для людини, і для особистості. Ті, хто повернулись з війни не можуть спокійно жити, бо втратили друзів, пройшли через страх смерті. Після повернення з фронту колишніх військовослужбовців часто  супроводжує невдоволеність, злість, алкоголь та сімейні проблеми. Церква має запобігти розлученням або допомогти родинам, якщо розлучення стали невідворотними.

Професор Панграцці під час лекції торкнувся поняття «страждання»  та наголосив: «Біль не триває вічно!». Не  можливо жити, щоб не страждати, попри те, що християнство закликає людину бути щасливою від народження і до смерті. Іноді людина не спроможна  сприймати страждання, тому починає  вживати алкоголь чи наркотики, тож біль може зробити людину кращою, але  іноді може зробити і гіршою. «Біль забирає з життя все поверхневе, але іноді біль обездушує людину», – зазначив доповідач.

Частину свого виступу професор присвятив порадам щодо відвідин хворого та наголосив, що перед візитом важливо відповісти на наступні питання:

  • Чому я присутній біля людини, яка страждає?
  • Хто я є -  лікар чи капелан?
  • Про що ми говоримо?
  • Як ми говоримо  з хворим?
  • Коли найкращий час для відвідування хворого?

Мотивація – це те, що штовхає лікаря чи капелана  до спілкування. «Треба вміти у хворому побачити обличчі Христа і треба бути Христом для особи, що страждає», – вважає Панграцці. Разом з тим, на його думку, треба мати відвагу, щоб відвідати людину, яка вмирає, і  священики мають стати  для хворого ліками.           «Віра не захищає від болю, але дає силу, щоб протистояти йому», – наголосив  Арнальдо Панграцціо, додавши, що «проект паліативної допомоги – це найкращий проект, який вигадало людство за останні 50 років».

Голова правління «Української ліги розвитку паліативної та хоспісної допомоги» Василь Князевич в підсумковому виступі зазначив, що  вкрай  важливо, що конференцію, крім представників духовенства, відвідали і лікарі, і психологи із кожного паліативного відділення та  хоспісу України. «Це дасть всім можливість зрозуміти місце духовної опіки в паліативній допомозі, правильно сформувати мету і завдання по супроводу паліативного хворого мультидисциплінарною командою. Створивши повноцінну паліативну допомогу кожному, хто потребує її, ми створимо нову культуру в суспільстві, де жертовність і служіння виведуть націю і країну на достойний рівень», – зазначив Князевич.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>